- розслідувати
- —————————————————————————————розслі́дуватидієслово недоконаного видудіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розслідувати
Смотреть что такое "розслідувати" в других словарях:
розслідувати — ую, уєш, недок. і док., і діал. розсліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. 1) Робити дослідження, вивчення кого , чого небудь. 2) Виясняти, з ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні … Український тлумачний словник
розслідити — див. розслідувати … Український тлумачний словник
розслідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати … Український тлумачний словник
розслідування — я, с. Дія за знач. розслідувати … Український тлумачний словник
розслідуватися — ується, недок. Пас. до розслідувати … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
нюхати — нюхам, хаш, хат, Пр. 1. Нюхати, визначати запах. 2. Вислідувати; розслідувати … Словник лемківскої говірки
копати — дієслово недоконаного виду ногою копати дієслово недоконаного виду робити заглиблення в землі; розслідувати тощо … Орфографічний словник української мови
выбадувати — дую, дуєш, Пт. [1.] Розслідувати, взнавати подробиці. [2.] Переберати в їжі … Словник лемківскої говірки
